Якщо уявити, що «Вогнепальне» — це книга або художній фільм, можна досить детально уявити собі головного героя оповідання. У якийсь момент він стає свідком неприємної вуличної історії, результатом якої й є саме вогнепальне і вісім ножових. Все відбувається настільки швидко і високохудожньо, що наш хлопець не відразу здогадується — цей злочин скоєно проти нього, і саме зараз лікарі рятують його молоде легковажне життя. Завдяки нелінійному монтажу, в хаотичному порядку ми можемо спостерігати різні етапи в житті головного героя — дитинство, навчання в школі й інституті, юність, армія, любов, пошук себе, різні пригоди, лікарня і навіть клінічна смерть.

Останній повноформатний реліз ВГНВЖ «Референс» з’явився в кінці 2018 року. У той час всі люди землі все ще раділи аншлагам та солдаутам, при зустрічі радісно обіймали один одного, а за прохання дотримання соціальної дистанції нерідко можна було отримати виклик на дуель. Світ змінився за ці два з половиною роки та ми неминуче змінилися разом з ним. Старічулі теж не виняток. Перебуваючи у віковій зоні ризику, вони намагалися берегтися, по можливості працюючи дистанційно, неквапливо, і не поспішаючи створювали матеріал для нового альбому.

95% цих трекiв ще ніхто не чув. Обмеження концертів і публічних виступів сприяють відсутності спокуси зіграти нову композицію, як тільки вона з’явилася. 

ВГНВЖ завжди були рівновіддаленим дистанційним проектом. Спочатку цьому сприяло, що музиканти мешкають в різних містах. Потім, коли всi остаточно опинилися в Києві, цей принцип залишився основним і чинним. Валiк і Стас, кожен у своїй домашній студії створювали потоки, яким іноді судилося перетинатися. Але саме в цьому альбомі ми вирішили повністю змінити підхід.

Ми збиралися на репетиції та починали імпровізувати. Здавалося б, звичайний процес для музичного колективу кинув нас в новизну відчуттів, коли ти не розумієш, що тебе чекає в наступний момент. У три міді-клавіатури (Андрій Соколов теж допомагав створювати й адаптувати саунд) ми почали прокладати шлях в тунелі майбутнього альбому. 

Зробивши кілька таких імпровізаційних сесій, ми дуже надихнулися… але саме в цей час увесь світ закрився на глобальний карантин, і така наша стратегія накрилася мідним тазом. Рік тому ніхто не міг зрозуміти скільки вся ця ізоляція триватиме. Здавалося, ну ось, ці два тижні швидко пройдуть, і ми знову зможемо продовжити наші лабораторні досліди, але минали дні, місяці, і ставало зрозуміло — треба повертатися до старих перевірених дистанційних методiв. Справа йшла туго. Я давно перестав стежити за календарем, сидіння вдома знецінило зміну місяців і пір року. Мені стало здаватися, що альбом буде нашим найзначнішим довгобудом. Як Stereo MC’s на повному серйозі писали «Deep Down & Dirty» — дев’ять (!!!) років. Ми цілком могли повторити їхній подвиг, але несподівано в наш світ прийшло кіно.

Ми давно мріяли й хотіли попрацювати в цій області, але серйозних пропозицій не надходило, а тут відразу два серйознi  проекти, що виповзають після сонних локдаунiв і починають зйомки, запропонували нам співпрацю та стали саме тими необхідними важелями, що зрушили камінь з назвою «новий альбом вогнепальне» з гори. Адже ми все одно нічого не втрачаємо: навіть якщо цей матеріал не підійде для кінематографа, йому завжди знайдеться місце в нашому майбутньому альбомі — вирішили ми й взялися до роботи. (Серiал «Секс, Інста і ЗНО», фiльм «Мiж нами» та проект «Звуки Чорнобиля» стали тим самим поштовхом, що запустили механiзм запису альбому в серпнi 2020 року). 

Заглавний трек «Вогнепальне». Так вийшло, що і він не обiйшовся без волі випадку та участі кінематографа. Пару років тому KyivMusicFilm і PRYVIT/production запропонували взяти участь у фестивалі Sound & Vision. Нашим завданням було придумати саундтрек для одного короткого метру, і ось саме в цьому дивному анімаційному фільмі головного героя постійно чекали невдачі з вогнепальною і холодною зброєю. Фестиваль в останній момент скасували, але ідея і сюжет залишилися і терпляче чекали вiдповiдного втілення.

Деякий надлишок часу дав нам можливість на маневр. Озирнутися назад, переглянути свої погляди, щось підправити та переробити та зрештою допрацювати. Дуже важлива робота для нас саме в цей момент світовідчуття.

В березнi 2021 ми внесли останні коригування, матеріал був зведений в Дніпрі Максимом Грусевичем та відправлений на мастеринг Олександру Павленко (22:22 Studio). За відчуттями, це нова віха і нова сторінка в історії колективу, що дуже поспішає поділитися цим зрізом напрацювань, придуманих і створених в непростий час.

Антон Слєпаков