Креативний потенціал міста та з чим його їсти. Ірина Соловей в #ADayShow

Ірина Соловей має понад 7 років досвіду роботи в сфері стратегічних комунікацій та проектів розвитку брендів. Саме в неї свого часу виникла Велика ідея, яка згодом переросла у першу та найбільшу в Україні платформу краудфандингу — Спільнокошт. Цей проект забезпечив ресурсами для існування велику кількість громадських ініціатив (Громадське телебачення, Вавилон`13, арт-пікнік Слави Фролової, урбаністичний фестиваль Конструкція та інші). Лера Чачибая в ефірі #ADayShow поговорила з Іриною про креативний потенціал міста, з чого він складається і головне — як саме його підвищити.

Отже, у міста є певний креативний потенціал. Його можна розвивати. Є дуже чітка методика його вимірювання, яка була розроблена фахівцями Центру досліджень культурної політики Університету Гонконга. Креативний потенціал формується з 5 капіталів.

Креативний капітал

Це те, що ми можемо уявити собі, ідеї, які з’являються. Цей капітал можна розвивати, пришвидшуючи обмін ідеями. Мають бути платформи, де люди готові обмінюватись ідеями — віртуальні чи фізичні. Атмосфера дружнього зворотнього зв’язку. До прикладу, коли говориш, що класно було б, аби в Карпатах з’явився філіал (це я зараз фантазую вголос) КПІ, що займається розробкою чистих технологій. Це містечко зможе використовувати тільки чисті технології. Ідеї ж, у свою чергу, будуть реалізовуватися по всьому світу. Це може спрямовувати людей на початок руху і пошуку втілень ідей — практичних, конкретних, які припинять бути фантазією і стануть реальністю.

IMG_1260
Фото: Олександра Желєзнова

Соціальний капітал

Він формується, коли люди взаємодіють. Це стає каналами сполучення. Фахівці називають явище пружною соціальною тканиною. Якщо людину спіткала несподівана складна ситуація, то пружність дозволяє швидко відновитися, творчо і оперативно відреагувати на проблему. Ми вважаємо, що треба розширити це поняття. Пружність дозволяє прагнути того, що раніше не робили.

Львів отримав статус міста літератури від ЮНЕСКО. Щоб отримати цей статус, мали між собою взаємодіяти і міські структури, і місцевий бізнес, і саме культурне середовище. Їм вистачило соціального капіталу, пружності, щоб реалізувати можливість. Тепер цей статус відкриває для міста нові горизонти.

Соціальний капітал формується там, де є довіра. Вона виникає, коли хтось наважується ризикнути. У креативному капіталі, щоб озвучити ідею, яку ти не знаєш, як сприймуть, доводиться ризикувати. Коли люди дружньо реагують на цю ідею, з’являється довіра.

Всі ці капітали дуже тісно між собою пов’язані. Фактично розрізняти їх можуть фахівці, коли вони планують стратегію для міста.

Людський капітал

Мені дуже приємно, що зараз, коли йде мова про розвиток міст на конференціях, де управлінці спілкуються, вже акцент робиться на тому, як можна розвивати міста — зміцнювати людський капітал: зміцнювати освіту, створювати можливості для досліджень.

Ми зможемо сказати, що в Україні зміниться ситуація, коли наші університети стануть університетами. Почнуть робити дослідження, які пізніше використовуватимуться для створення підприємницьких ідей. Навчати будуть не переказуванню книжок, а проводити дослідження, експерименти, аналізувати їх, акумулювати нове знання. Міркувати, як це нове знання вписується в існуючу систему знань, як воно може бути використано на практиці. Тоді з’явиться зв’язок між навчанням і практичним життям.

У світі велику частку цього перебрали приватні компанії, в Україні також. Велика кількість R&D (Research & Development) відбувається в Дніпрі, навіть не в Києві.

Людський капітал включає громадянську освіту, тобто наскільки ми можемо бути активними громадянами. Люди мають бути життєзарадними. Зарадність людей дуже важлива. Коли вони стикаються з якоюсь проблемою, вони здатні її перетворити у свою перевагу. Це їх не збиває з ніг. Вони спроможні давати раду. Українці все краще це роблять.

Якщо ми зможемо зміцнювати людей (тобто школи, університети, робочі місця, які не тільки використовують людський капітал, а й збагачують його, реалізовуючи цікаві проекти), тоді людський капітал буде досить потужним. Саме він є основою сучасної економіки.

IMG_1273
Фото: Олександра Желєзнова

Інфраструктурний капітал

Та інфраструктура, що дісталася нам у спадок, вже старішає, зношується, потрібні будуть інвестиції у нову. Також цей капітал відповідає стан середовища, в якому зароджується креативність. Тому я також бачу місце для того, щоб розвивати розумну або інтелектуальну інфраструктуру. Тобто поява креативних відкритих платформ у різних містах — це частина цього інфраструктурного капіталу.

Був проект соціального підприємництва на Спільнокошті, який розвивав біля Актовського каньйону, розташованого в серці Миколаївської області, місце, що може приймати туристів. Не стихійне, не хаотичне, не засмічене, а таке, яким керують, аби люди приїхали і отримали задоволення від природи. Але це все структуровано, організовано, впорядковано. Своїм приїздом вони також впливають на економіку. Тобто вони залишають певні кошти.

Вплив креативності на економіку  визначається за таким показниками як: створення нових робочих місць, спроможність залучати інвестиції та ефективно використовувати їх, створенням ланцюжків доданої вартості, в якому поєднуються представники «традиційних» і креативних індустрій. Найпростіші приклади, це готелі, перевізники та ресторани, які обслуговують відвідувачів музеїв чи фестивалів.

Всі капітали дуже тісно пов’язані. Можна впливати на них розрізнено. Можна створювати програми, які впливають на всі п’ять. Таким чином буде зміцнюватись креативний потенціал. Це дозволить нашим містам виходити на нові траєкторії, знаходити нові перспективи в економічному плані, бути більш спроможними щодо соціальних питань.